Дитя Чорнобиля

Снилося, що в декого у статусі написано: "У творчій відпустці в Києві".
...
Я так тебе люблю, як риба любить зябра.
Не дихає без них. І я без тебе теж.
У річці сновидінь - задушлива макабра.
Та вранці знову ти, як джерело, течеш.

Іде у монастир моя душа-монашка.
За мною темний дощ біжить, як вовкодав.
Твоя хода легка. Мені без тебе важко.
Я навіть не беру того, що Бог послав.

Про тебе шелестять кущі мокроголові.
Про тебе дзеленчать уламки кришталю.
Я плаваю в тобі, як у сльозі й у слові.
Я так тебе люблю...

Ігор Римарук