Дитя Чорнобиля

Згадувалося те, що було рівно рік тому. І просто - минула зима. Те, що робила, що писала, думала тоді. Читала "Homo feriens" Ірини Жиленко. Хтось цю книжку ще й перечитував. А я вдруге - не хочу і не можу. Бо при першому читанні відчуття були нові, свіжі, все йшло, як по нотах, ідеально гармонізувало з тим, що відчувала у реальному житті. Вдруге такого зв'язку не буде, бо нічого не повториться. Минула зима - особлива, хоч і суперсуперечлива, а ця - невідомо яка буде. А книжка - починається з опису казкової зими, згадки про творчість Гофмана. Доведеться тепер справді читати Гофмана.