Дитя Чорнобиля

Знову згадати-навчитися радіти самому лише факту настання п'ятниці.
А не: ще-раз-осмислювати, триматися-триматися, але потім однаково ж доходити до "річок зі сліз гарячих", кров'яних шмарклів і перепадів тиску...
...Він дотримався слова, не прийшов сьогодні на судове засідання (та і я присутня у залі не була). Однопартієць каже - написав заяву, зараз, за новим Кримінально-процесуальним кодексом, таке допускається - у деяких випадках можна розглядати і без присутності...Він узявся за особисте життя... Невдовзі, мабуть, весілля... Дещо мені "по секрету" розповіли про партію (про міський осередок, точніше) - ну що можу сказати? - не дивно, до того все й перло. А загалом на довгу балаканину я сьогодні не була налаштована.
...Іноді хочеться розчинитися, зникнути...
...Дивно, якою близькою людина може стати. Як може хотітися ще ближче цю людину пізнати, ще глибше зрозуміти, допомогти...Неймовірно. Легше сприймати все - як закінчений матеріаліст-атеїст. Усе - випадкові збіги. Усе - лише надумане, усе - тільки здається...
...Страйки на роботі. Хай ситуації були дещо різні, але ж факт. Пройшла через це (на попередній роботі; приємного мало). І хотіла знати більше. Якісь думки, погляди, факти...Навіть захопленість чорнобильською зоною, - несподівано. Незбагненне тяжіння. Дуже глибинне. Архетипи, які прийшли зі снів, спогадів, асоціацій, усних переказів, книжок, мрій...Обох наших матерів звуть Іринами, вони навіть працюють у тій самій сфері...
...Хоч і кажуть, що притягується - не схоже, а протилежне. Але ж як бути з людиною, у якій все - протилежне?..Ні, тут справді був якийсь фатум. Аж до дуже особистого, інтимного...
...Тепер - звикати до іншого, змирятися? Не хочеться ставити питання так: "А що це взагалі було?". Його постать сама по собі несе для інших якийсь фатум, можливо навіть - незважаючи, хоче він сам того чи ні. З усім цим - жити. Не знаю, як буду далі. Не бачу поки що далеких перспектив для себе, нічого не хочу загадувати. Слід почати з того, щоб менше думати?..Бо думання іноді теж - у такі хащі заводить...
...Мала бажання просто подумки попрощатися з ним, а в реальності більше не мати розмов. Як - правильно (правильніше)? Обростаю знаками запитань.
Попробую на цих вихідних відключитися від усього-усього.